Пояснювальна записка до проекту Закону України “Про державну фінансову підтримку експортної діяльності”
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
На сьогодні Україна є членом Світової організації торгівлі (далі – СОТ), що у свою чергу, вимагає у подальшому застосовувати механізми та процедури, які є офіційно визнаними цією організацією. Крім того, з набуттям Україною членства у СОТ гостро постає питання щодо необхідності скасування діючих пільг, які застосовуються для окремих галузей економіки, оскільки Україною в ході переговорного процесу щодо вступу до цієї організації було взято ряд зобов’язань, зокрема, в частині щодо незастосування пільг як засобу державної підтримки національного товаровиробника.
При цьому єдиним офіційно визнаним СОТ та діючим механізмом державної підтримки експорту є страхування та кредитування експорту із залученням коштів державного бюджету.
Так, запропонованим законопроектом передбачається створення правових передумов для запровадження в Україні системи державної фінансової підтримки експорту високотехнологічних товарів, аналогічної відповідним системам у країнах – членах СОТ.
У структурі українського експорту основна частка припадає на продукцію чорної металургії, хімічної та пов’язаних з ними галузей промисловості, а також окремих сировинних ресурсів. Водночас Україна має потужний науково-промисловий потенціал, який, на відміну від більшості країн світу, не має відповідної інституціональної і фінансової державної підтримки для просування на світові ринки.
Система державної підтримки у вигляді страхування, кредитування та гарантування експорту є важливим чинником стимулювання експортної діяльності та діє у багатьох країнах світу. Розробка запропонованого законопроекту зумовлена необхідністю впровадження нових державних підходів щодо забезпечення державної підтримки експортних операцій через страхування, кредитування та гарантування експорту, насамперед шляхом створення відповідної структури.
На сьогодні відповідні агентства з розвитку експорту функціонують у більше ніж 70 країнах світу, у тому числі майже в усіх країнах Східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія, Словаччина, Румунія, Словенія, Хорватія), а також Прибалтики (Литва, Естонія).
У своїй діяльності експортні кредитні агентства керуються міжнародними правилами і принципами, головні з яких закріплені так званим Консенсусом (рекомендації щодо надання та гарантування експортних кредитів, що офіційно підтримуються державою) країн – членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також договорами порозуміння Бернського Союзу. Ці правила є офіційно визнаними СОТ правилами державної підтримки кредитування і гарантування експорту на основі залучення бюджетних коштів.
Україна, на відміну від усіх головних торговельних конкурентів (Росія, країни ЄС, Центральної і Східної Європи), не має власної системи страхування, кредитування та гарантування експорту і тому не може стимулювати експорт своєї високотехнологічної продукції.
2. Мета і шляхи її досягнення
Основною метою запропонованого законопроекту є запровадження механізму державної підтримки експорту високотехнологічних галузей економіки, створення інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики щодо страхування, кредитування та гарантування експорту.
Крім того, основними цілями і завданнями законопроекту є:
забезпечення стабільності експорту у формі товарного кредитування, насамперед високотехнологічних товарів, українських виробників на основі захисту українських експортерів від ризику неплатежів, а також покращення доступу до обігового капіталу та здешевлення кредитних ресурсів;
зростання експорту високотехнологічних товарів українських виробників і забезпечення позитивного сальдо торговельного балансу;
підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках і, зокрема, у міжнародних тендерах;
використання механізму, який забезпечує державну підтримку експорту і одночасно захист гарантійних коштів держбюджету;
упровадження сучасних, офіційно визнаних СОТ і ОЕСР фінансово-кредитних технологій у зовнішній торгівлі та механізмів державної підтримки експорту;
підвищення рівня зайнятості населення України та створення нових робочих місць.
Законопроектом пропонуються такі шляхи вирішення існуючих проблемних питань:
визначаються основні напрями державної політики у сфері страхування, кредитування та гарантування експорту;
передбачається формування інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики щодо підтримки національного експорту шляхом створення та забезпечення функціонування спеціалізованої фінансової установи страхування експорту, визначення уповноваженого банку з реалізації державної політики щодо підтримки кредитування та гарантування національного експорту;
визначаються особливості та умови страхування експорту, джерела формування спеціального рахунка, відкритого в органах Державного казначейства для фінансування діяльності спеціалізованої фінансової установи страхування експорту, та цілі, на які спрямовуються кошти з цього рахунка;
уводяться терміни та поняття, які не визначені чинним законодавством і використовуються в міжнародній практиці застосування фінансових інструментів підтримки експорту;
передбачається запровадження координації державної політики у сфері підтримки страхування, кредитування та гарантування експорту;
передбачається запровадження заходів щодо забезпечення державної підтримки у сфері страхування, кредитування та гарантування експорту;
планується внесення змін до Бюджетного кодексу та Державного бюджету України, яке передбачатиме визначення фінансування для реалізації державної фінансової підтримки експорту.
3. Правові аспекти
Правовою підставою для розроблення законопроекту є Положення про Міністерство економіки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, відповідно до якого Мінекономіки забезпечує реалізацію в межах своїх повноважень єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ.
У даній сфері правового регулювання основними актами є:
Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування”;
Закон України від 07.12.2000 № 2121-III “Про банки і банківську діяльність”;
Закон України від 16.04.1991 № 959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
За часів СРСР частка продукції машинобудування та металообробки в структурі експорту колишньої УРСР становила 35–40 %, тоді як в даний час вона коливається лише в межах 16–17 %.
Разом з тим протягом останніх років спостерігається тенденція до незначного збільшення обсягів експорту продукції машинобудування та послуг. Незважаючи на це, однією з головних причин, що стримують експорт машинобудівної продукції та послуг, є відсутність в Україні системи державної підтримки страхування, кредитування та гарантування експорту.
Міжнародна практика свідчить, що державна підтримка експорту в країнах – членах ОЕСР, забезпечує в середньому близько 3 % обсягу щорічного експорту.
Довідково: Середньорічні обсяги гарантування та страхування експорту, які здійснюються COFACE (французька компанія страхування експорту), становлять близько 10 млрд. євро, що приблизно дорівнює 5 % загального обсягу (у грошовому еквіваленті) французького експорту. При цьому в Державному бюджеті Франції на поточний рік не встановлено ліміту щодо сум таких гарантій, а питання щодо введення таких лімітів може розглядатися за результатами діяльності COFACE, якщо вони будуть негативними. Одночасно прибуток, отриманий COFACE від експортно-гарантійних операцій за рахунок коштів бюджету, спрямовується на рахунки COFACE (у 2007 році доходи COFACE становили орієнтовно 2,9 млрд. євро, а виплати за страховими випадками становили близько 2 млн. євро).
Зазначений законопроект має стати правовою основою для створення аналогічної іноземним системи товарного кредитування для постачання вітчизняних товарів закордон. Роль бюджетних коштів при цьому полягає виключно у формуванні резервних фондів для гарантування можливих ризиків банків та експортерів.
У 2009 році обсяги експорту товарів та послуг з України становили 49,2 млрд. дол. США. При цьому експорт товарів з України у 2009 році становив 39,7 млрд. дол. США, або близько 314,4 млрд. грн. (офіційний курс Національного банку 7,92 грн./1 дол. США).
З огляду на зазначене на початковому етапі для здійснення заходів із запровадження системи державної фінансової підтримки експорту у державному бюджеті доцільно передбачити кошти в обсязі 650 млн. грн., або близько 0,2 % загального обсягу експорту товарів.
Видатки на відшкодування можливих збитків у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом) будуть компенсуватися державною або банківською гарантією іноземного покупця, яка зараховуватиметься до доходів державного бюджету на відповідний рік, що, у свою чергу, збалансує можливі витрати державного бюджету. Таким чином, надання коштів здійснюється на поворотній основі, а роль бюджетних коштів при цьому полягає виключно у формуванні резервних фондів для державного гарантування експорту.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Закону надсилається на погодження до Мінфіну, Мін’юсту, МЗС та Держфінпослуг.
6. Регіональний аспект
Запропонований проект Закону не впливає на розвиток адміністративно-територіальних одиниць, тому не потребує узгодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
7. Запобігання корупції
У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери, тому не зазначається позиція уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, а також не визначається ступінь її відображення в проекті.
10. Прогноз результатів
За рахунок реалізації Закону передбачається досягти збільшення щорічних обсягів експорту товарів вітчизняних виробників у середньому на 3 %, або на 1,2 млрд. дол. США за рахунок:
запровадження системи страхування, кредитування та гарантування експорту;
здешевлення кредитних ресурсів;
збільшення доходів вітчизняних виробників та забезпечення створення нових робочих місць;
розширення ринків збуту українських товарів шляхом участі в міжнародних тендерах.
Крім цього, забезпечення стабільної роботи виробників експортної продукції, насамперед машинобудівного комплексу, сприятиме залученню додаткових інвестицій у підприємства галузі.
Таким чином, можливість використання бюджетних коштів та забезпечення механізмів їх захисту через отримання зустрічних державних або банківських гарантій виконання зобов‘язань іноземних споживачів українських товарів створить ефективний механізм просування українських товарів на світові ринки. | 
